Одностатеве

Цілувала б її у губи
Брала б в руки
Втирала б в шкіру
Залишала б на ній помаду
І впадала б в її довіру

Нею б дихала
З нею б спала
І курила б її сигарети
Я б на стінах її малювала
Я б молилась на ті портрети

Я любила б її мабуть вічно
Її погляд
Вино дешеве

Я б хворіла нею
Психічно
На кохання
Одностатеве

31.
Вулиця сіра холодна і мокра
Заледве витримує мої кроки
Вживає наркотики
Заводить у депресію

Йти ще не довго
Ось уже бачу відбитки першого снігу на моїх вікнах

Темно і сумно
Неначе завтра у некрологах напишуть про осінь

Треба буде заварити чаю
Міцного і чорного
Як твій погляд

Йти ще не довго і в цьому повітрі
Пахне теплом і телефонними розмовами

А мені так хочеться пригорнутись
До твого плеча
Просто
Щоб
Виспатись

Ода правій руці?
ps. Без образ.

And as your world collapses
I'll watch it die in silence
I wish this day would come now
Await it's dawning without fear

80c13e766a96635b69cd6a3ce0d0b0af

38 46 0 4 20
7 108 36 20 115
138 5 17 3 12 46
17 19 20 4 256

512 16 4
128 256
0 1024
65.536

145 4 8 16 9 33
15 98 4 243
17 30 48 140 10 3 1
126 128 142 501

512 16 4
128 256
0 1024
65.536

1 115 8 12 4 20 45
3 117 9 13 40 525
4 20 5 16 7 401
9 16 4 120 3 1 1 1

Додано (09.02.2010, 23:20)
---------------------------------------------
Приймай мене внутрівенно
Тричі на день
Рівно по 5 кубиків

З аспірином
Валідолом
Нітрогліцерином
Кокаїном
Морфієм
Алкоголем

Зі снами-міазмами
Серцевими нападами
Затертими аудіозаписами
Зачитаними книгами
Заїждженими квитками на потяг

З кавою без кофеїну
Без клофеліну
Без героїну
Без анальгіну
Без антибіотиків
Без анестетиків
Без анестезії
Без обезболюючого

Я хочу боліти тобі пропущеними дзвінками
Есемесами в один кінець
Безсонними ночами
Самотністю

І всі ці шрами
Рубці
Опіки
Що залишені моїми поцілунками
Не сховаєш під жодну з накладних усмішок

Твій діагноз смертельний
Хворій мною до останнього

І знову цей запах
Шкіри й бензини,
І чути, як треться
Об землю ризина.

І знову ця музика
Із твого айпода,
За склом наша вулиця
Й гарна погода.

Один лиш ривок
Й ми зриваємся з місця,
І чути мотор,
Його рев, наче пісня...

На зустріч лиш ніч
І нікого крім неї,
Нарешті самі...
Гасне світло дисплея...

Обійми мене. Сильно.
Майже довічно.
Роздягай мене. Ніжно.
Майже психічно.

Відчини мене. Наскрізь.
Прямо у протяг.
Розшукай мене. Зараз.
Зірви з мене одяг.

Поцілуй мене. Просто.
І лаконічно.
Полюби мене. Міцно.
Банально. Хронічно.

"Не почуєш"
Що б не ставалося навколо
Мене приємна думка гріє,
Я згадую тебе і знову
Про нереальне щось я мрію.

Проходжу тихо, обережно,
Тамую кожний подих свій,
Я це сприймаю, як належне,
Перед очима образ твій:

Твої глибокі чисті очі
І усмішка наівна,
Твій голос там, на фоні ночі,
Хвилює так чарівно.

Для мене був ти просто другом,
А зараз все по іншому,
Я хочу бути біля тебе,
Я хочу трішки більшого.

Але про це моє бажання
Лиш тут ти прочитаєш,
Я не скажу ніколи в голос,
Що люблю. Ти ж не знаєш,

Як важко й радісно водночас
Тебе якось зустріти,
Обняти, в очі подивитись
І раптом зрозуміти,

Що замість фраз буденних, сірих
Так хочеться кричати:
"Люблю тебе! Лише тебе!",-
Та змушена мовчати.

Адже мені ти довіряєш
І я так само все роблю.
Та ти не бійся, не почуєш
Мій тихий шепіт - "Я люблю..."