Слем (з англ. slam - штовханина) - зародився наприкінці 70-х років на різноманітних панкових сейшинах. Це форма танцю, яка надалі набула свого поширення і на “металеву” сцену, зазвичай включала трясіння головою (headbang), пого (pogo) і бади/кроуд серф (body surfing, crowd surfing). В середині 80-х, слем став невід'ємною частиною на всякого роду трешевых металевих концертах і паті. Наприкінці 80-х, середині 90-х з'являються нові стилі в музиці такі як: Grunge, Alt. Rock і Nu-Metal. Оскільки альтернатива несла, щось нове, то і танці стали іншими. Альтернатівщики зробили їх агресивнішими. Тут те поступово починає з'являтися мош (mosh) - різного роду стрибки і штовхання один одного в натовп, хаотичні рухи, що імітують бійку.
Мош(mosh) - вид безконтактного танцю. Характерний імітацією бійки, проте "б'ється" уявний противник, при цьому робляться різні колові рухи руками та випади ногами, прижки, різного роду "розминки" . Також слід зауважити, що існують різні види мошингу за жостокістю - від невинного розмахування руками - до справжнього хардового з синцями, кров'ю тощо (до якого учасники готуються заздалегідь, беручи із собою на концерти різноманітні медичні засоби).
Stage Diving (пірнання з сцени). Як правило практикується в клубах. На open air’ax зустрічається рідше. Перш ніж стрибнути, переконаєтеся, що щільність “купки” внизу достатня. Ви повинні позначити натовпу свою присутність. Стрибати потрібно не відразу ж після того, як підійнялися на сцену, а з невеликою паузою. Стрибок робити вперед головою або спиною. Можна стрибати з порожнім рюкзаком, ну або светр який-небудь туди покласти - це пом'якшує падіння. Якщо дотримувати мінімальні правила безпеки, то нічого страшного не станеться. Природно за умови, що натовп тебе зловить. Ну, а щоб не ворожити зловлять чи ні, краще створити свою “прижковую команду” в якій будуть проінструктовані люди. І хочеться відзначити, що стрибати потрібно саме в натовп, а не в мош!
Circle Pit (англ. - колова пастка, біг по кругу). Досить цікавий стиль моша, проте він не досить поширений. Мутиться порожній круг і всередині починається такий собі “хоровод” - біг по колу, чато цей біг супроводжується хаотичним розмахуванням руками та викиданням вперед ніг, як в звичайному мошингу. Як правило сайкл піт відповідає відповідним гітарному рифінгу та характерному зацикленому бласт бітингу в музиці. Розмір піта безпосередньо залежить від розмаху заходу. На крупних фестах зазвичай буває по декілька вогнищ. Головне на ногах стриматися, а то при падінні однієї людини в таких "хороводах" валиться вся толпа. Можна просто бігати один за одним. В даного стилю є декілька різновидів (наприклад утворюється круг, коли починається жорстка різанина гітар, всі одночасно біжать в центр круга, далі - мош).
Wall Of Death(стіна смерті). Натовп ділиться на дві половини і стають стінка навпроти стінки. Музичка грає, і як тільки починаються збивки і "утяжчення" звуку стінки біжать одна на одну. Ну а далі стандартний мошинг. Говорять, що цей стиль придумали музиканти з Lamb Of God.
Ninja Pit, Guerilla Style- це види безконтактного моша, що вони по суті є одними з найскладніших, оскільки в них присутня певна техніка з елементами акробатики. Виглядає дуже видовище. Самому не доводилося бачити, але кажуть цього року цей танець практикувався на Ред Алерті мошинг крю, які приїхали разом з гуртом All Shall Perish.
Ps. Допомагайте в розвитку цієї теми! Описуйте нові техніки, викладайте фото, відео. Діліться враженнями...
Пост редагнув Energy-GT - Субота, 04.10.2008, 23:23
Дуже люблю різного плану екстримальні танці. Під час такого дійства набираєшся позитивної енергії і просто витрясаєш з себе дух. Люблю слем! На одному сейші так раз "слеманувся", шо огорожу сцени зламав) Весела штука!
Ну про техніки я мало можу розповісти а от враження підчас таких танців незмірні!! На приклад на Бендерштаті після сильної грози і в купі болота це було просто бомба, білі люди ставали просто монстрами(гопніками з володаря кілець хто памятає). Скажем так - на це не потрібно дивитися, в цьому треба брати участь!!!!!!